Справи „Безуглий проти України”

(19603/03 Bezugly v. Ukraine),

„Олейник і Байбарза проти України”

(5384/03 Oleynik and Baybarza v. Ukraine),

„Виговський проти України”

(42318/02 Vigovskyy v. Ukraine”

У рішеннях, ухвалених 20 грудня 2005 року у справах „Безуглий проти України”, „Олейник і Байбарза проти України”, „Виговський проти України” Суд постановив, що:

• було порушено ч. 1 ст. 6 Конвенції;
• було порушено ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до ст. 41 Конвенції Суд призначив сплатити 1760 євро п. Безуглому і по 2440 євро п. Олейнику та п. Байбарзі на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також 2120 євро як компенсацію моральної шкоди п. Виговському.

Обставини справ

Усі заявники скаржилися на тривале невиконання державою судових рішень на їх користь. Вони стверджували про порушення ч. 1. ст. 6 Конвенції, а також про порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Зміст рішень Суду

У зв’язку зі скаргами заявників на порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції Суд зазначив, що для держави не було допустимим покликатися на відсутність достатніх фінансів як на підставу невиконання рішень суду. Суд зауважив, що судові рішення у справах заявників не виконувалися протягом багатьох років. Уряд, зі свого боку, не спромігся належним чином пояснити цю ситуацію. Тому Суд постановив, що мало місце порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Стосовно скарг заявників на порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції Суд відзначив, що суми компенсації, які належали до виплати заявникам за відповідними судовими рішеннями, слід вважати майном у сенсі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Відтак позбавлення заявників протягом тривалого часу можливості скористатися коштами, на які вони мали право, було порушенням права заявників на мирне володіння своїм майном. Тому Суд постановив, що мало місце порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.